Усі погодяться, що любов до предмета може виникнути, а може і не виникнути. Багато чого залежить від учителя, з яким на цьому предметі зустрінеться дитина. Звісно, зацікавити учня найбільше шансів у вчителя, який ураховує особливості дитячого мислення на різних вікових етапах.
Ігрові прийоми сприяють розвитку пізнавального інтересу, активізують розумову діяльність, навчають концентрувати увагу, розвивають наполегливість, працелюбність, цікавість, почуття колективізму, створюють умови для виявлення радості та задоволення від успіху.
Захопившись у процесі гри, діти не помічають, що навчаються. Ігрова діяльність однаково дієва для всіх категорій учнів — як сильних і середніх, так і слабких. Діти з великим задоволенням беруть участь у різних за характером і формою навчальних іграх.
Ігри застосовують у навчанні не лише для того, аби розважити учнів, але й щоб зацікавити їх предметом, збудити прагнення перебороти труднощі, набути нових знань із предмета. Хімічна гра вдало поєднує ігрові й пізнавальні мотиви.
Хімія — це не «суха» наука. Учні зацікавлені у пізнавальних уроках, які демонструють їм результати їхнього навчання.
Наведу приклад застосування гри на етапі закріплення вивченого матеріалу. Цю гру я назвала «Тільки хімія».
Гра «Тільки хімія» була апробована на семінарі-тренінгу «Ігрові технології як засіб виявлення та розвитку творчого потенціалу учнів під час вивчення курсу біології та хімії в 7–8-х класах» для методистів міських (районних) МК (МЦ) з хімії та біології. Після завершення роботи учасники семінару оцінили креативність, новизну педагогічних ідей, позитивну атмосферу співпраці.
«ТІЛЬКИ ХІМІЯ»
Учні об’єднуються у групи.
Обладнання для кожної групи: маркери, ватман.
Завдання для учнів: до кожного хімічного явища записати якомога більше інформації тільки хімічною мовою.
Зверніть увагу на такі аспекти виконання завдання:
- розвиток речовин від простих до складних;
- генетичні зв’язки між речовинами;
- багатоманітність речовин, їхніх форм і взаємозв’язків;
- володіння хімічною мовою.
Кожна група пояснює певне природне явище за допомогою хімічної мови. Бали зараховують за кількість формул (не суттєво простих або складних) і за кількість реакцій. Учні з інших груп ставлять запитання щодо зображених формул, питають, чому саме ці формули записано, як вони пов’язані з процесом. І відповіді, і запитання оцінюють.
Таблиця 1.
Оцінювання результатів
| Бали | Сума балів | |
| Формула речовини | 1 бал | |
| Реакція | 2 бали | |
| Запитання | 2 бали | |
| Відповідь | 3 бали |
Таблиця 2.
Хімічні явища
| Фотосинтез |
| Дихання |
| Енергія |
| Горіння |
| Гниття |
Приклад виконання завдання
Головною метою навчальних ігор є формування вміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Опанувати необхідні фахові вміння і навички учень зможе лише тоді, коли сам достатньою мірою виявлятиме до них інтерес і докладатиме певних зусиль, тобто поєднуючи теоретичні знання, здобуті на уроках самостійно, з розв’язанням конкретних задач і з’ясуванням життєвих ситуацій.
Ігрова діяльність «Тільки хімія» виконує такі функції:
- спонукальну (зацікавлення учнів);
- розвивальну (розвиток уваги, волі та інших психічних якостей);
- розважальну (отримання задоволення);
- діагностичну (виявлення відхилень у знаннях, уміннях та навичках, поведінці);
- корекційну (внесення позитивних змін у структуру особистості).
Прийом розвиває навички комунікабельності (засвоєння елементів культури спілкування) і сприяє самореалізації учнів (кожен учасник гри реалізує свої можливості).
Автор: Прядко Л. Ф., учитель хімії та біології Краматорської ЗОШ І–ІІІ ст. № 8, методист відділу природничо-математичних дисциплін Донецького обл. ІППО
Журнал «Педагогічна майстерня» №8 (104) серпень 2019р
