Глосарій

Баддінг (партнер) - включення педагогічного працівника в процес діяльності іншого педагога.

Базовий навчальний план початкової освіти визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти та дає цілісне уявлення про зміст і структуру початкової освіти як першого рівня загальної середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями. На підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Бал (від фр. balle-м'яч, куля) - результат оцінювання навчальної діяльності учнів в умовно-формальному відображенні та числовому вимірі.

Безоплатна освіта - освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Безперервний професійний розвиток – це безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття вищої та/або післядипломної освіти, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності і триває впродовж усього періоду його професійної діяльності.

Безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Бесіда – це метод одержання інформації на основі одержання  вербальної комунікації. Цілеспрямована розмова з членом (членами) групи з метою з’ясувати певні уявлення, думки.

Бесіда дидактична - метод навчання, який передбачає використання попереднього досвіду учнів з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення вже набутих.

Біфуркація - поділ старших класів середньої школи на два напрями (наприклад, гуманітарний і природничо-математичний).

Брейнстормінг - метод інтенсифікації й активізації розумових процесів шляхом спільного вирішення важкої проблеми групою людей («мозковий штурм»).

Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Буктрейлер - це короткий відеоролик за мотивами книжки, кліп за книжкою.

Веб-квест / Web-квест – пошукова діяльність, яка спрямована одним або кількома шляхами, що ведуть до певних цілей. Кожний маршрут має бути розподілений на декілька етапів, на яких учасники збирають потрібну інформацію для того, щоб отримати певний резльтат квесту.

Вебінар – дистанційний онлайн-семінар або онлайн-тренінг, що проводять за допомогою Інтернету в реальному режимі.

Відкриті дані – це концепція, за якою певні дані мають бути вільними для використання та розповсюдження будь-якою особою, за умов дотримання правил атрибуції та/або share-alike ліцензії. При цьому, під вільністю розуміють умови прийнятні для широкого загалу.

Відкриті освітні ресурси (освітні ресурси відкритого доступу) – загальна назва всіх освітніх засобів, які викладені в мережі Інтернет і до яких доступ є безкоштовним.

Віртуальна реальність (англ. Virtual reality) — уявна реальність, створена за допомогою комп’ютерних систем, які забезпечують візуальні і звукові ефекти, що  занурюють глядача в ілюзорний світ за екраном.

Викладацька діяльність – діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору

Взаємодія – взаємозалежний обмін діями, організація людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності.

Відчуття – відображення окремих властивостей предметів, явищ, які безпосередньо впливають у певний момент на органи чуття.

Воля – здатність людини, що проявляється у само-детермінації, саморегуляції нею своєї діяльності і
різних психічних процесів.

Воркшоп – короткотерміновий семінар, або майстерня. Це метод навчання дорослих, який налаштовує учасників на самовираження, готує до внутрішніх змін, уселяє надію на результативну зустріч із цікавими і креативними співучасниками.

Гакатон – захід, під час якого різні спеціалісти в галузі розроблення програмного забезпечення інтенсивно й згуртовано працюють над розв'язанням якоїсь проблеми.

Гендер (англ. gender – «рід») – сукупність властивостей (соціально-біологічних характеристик), за допомогою яких люди визначають статеву належність індивіда, дають визначення понять «чоловік» і «жінка».

Грант – благодійний внесок (пожертва), що надає донорська організація (фонд) для реалізації неприбуткового проєкту або програми, спрямованих на розвиток і вирішення проблем навчального закладу.

Громадська акредитація закладу освіти – це оцінювання закладу освіти щодо ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти та забезпечення досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених освітніми програмами і стандартами освіти.

Громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

Групова динаміка (гр. dynamicos – «сильний») – сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку та функціонування.

Групова дискусія (лат. discussio – «розгляд», «дослідження») – метод групового обговорення проблеми, який дає змогу виявити спектр думок і суджень членів групи, запропонувати можливі шляхи розв’язання завдання, знайти групове розв’язання проблеми.

Групова сумісність – соціально-психологічний показник згуртованості групи, що виражає можливість безконфліктного спілкування і погодження дій індивідів в умовах спільної діяльності.

Гуманізм (від лат. humanus-людський, людяний) – прогресивний напрям духовної культури, що звеличує людину як найбільшу цінність у світі, утверджує право людини на земне щастя, захист прав на свободу, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей.

Дальтон-план – форма організації навчання, що передбачала таку технологію: зміст навчального матеріалу з кожної дисципліни розділявся на частини (блоки), кожен учень у вигляді плану отримував індивідуальне завдання, самостійно працював над його виконанням, звітував про роботу, набираючи певну кількість балів, а потім отримував наступне завдання. При цьому учителю відводилась роль організатора, консультанта. Учнів із класу в клас переводили не після закінчення навчального року, а залежно від рівня оволодіння програмовим матеріалом (3-4 рази на рік).

Девіантна поведінка (від лат. deviatio-відхилення) – відхилення від встановлених норм моралі та права.

Дедукція (від лат. deductio-виведення) – перехід від загальних понять про предмет певного виду до окремого, часткового знання.

Делінквент (лат. delinquenns – «правопорушник») – суб’єкт, чия негативна поведінка у крайніх своїх проявах становить карний вчинок.

Демократизація виховання – принципи організації виховної системи, які передбачають децентралізацію, автономізацію навчально-виховних закладів, забезпечення співпраці вихователів і вихованців, урахування думки колективу й кожної особистості, визначення людини як вищої природної і соціальної цінності, формування вільної творчої особистості.

Демонстрація – метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх натуральному вигляді, динаміці.

Депресія (лат. depressio – «пригнічення») – афективний стан, який характеризується негативізмом, пригніченим емоційним фоном, зміною мотиваційно-когнітивної сфери, загальною пасивністю поведінки.

Державні стандарти повної загальної середньої освіти - документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов’язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти

Десоціалізація (лат. de – префікс, що означає «віддалення», «скасування», і socialis – «суспільний») – зворотний щодо соціалізації процес, який характеризується відчуженням особистості від основної маси людей, входженням її в асоціальні чи антисоціальні неформальні групи.

Дефініція (від лат. definitio-визначення) – коротке логічно вмотивоване визначення, яке розкриває суттєві відмінності або ознаки того чи того поняття.

Деформації (лат. deformo – «перекручую», «спотворюю») спілкування – відхилення від норм взаємодії, які прийняті в суспільстві і відповідають світовим стандартам.

Дзідока – управління якістю продукції у процесі виконання роботи. Основний принцип - не беріть, не робіть і не передавайте дефекти далі. Як застосувати. Якщо дитина не засвоїла тему, а вам вже потрібно рухатися далі, можливо, є резон знайти час і попрацювати з нею окремо, щоб допомогти дитині заповнити прогалини.

Діяльність – специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, в тому числі й самої себе, умов і засобів свого існування; цілеспрямований взаємовплив учасників взаємодії.

Дитина з особливими освітніми потребами - дитина, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

Дитиноцентризм -  максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Догматизм (від гр. dogma – учення, яке приймається за незаперечну істину) – спосіб засвоєння й застосування знань, при якому те чи інше вчення або положення сприймається як закінчена, вічна істина, правило, що застосовується без урахування конкретних умов життя.

Допоміжні (асистивні) технології – слухові апарати, пристрої для читання з екрану, клавіатури зі спеціальними можливостями, системи альтернативної комунікації і т. ін.

Доступність повної загальної середньої освіти - сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують кожній особі можливість здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною, надання учням підтримки в освітньому процесі.

Егоцентризм (лат. ego – «я» і centrum – «осердя») – зосередженість індивіда тільки на власних інтересах і пережи-ваннях, що спричинює його нездатність зрозуміти іншу людину як суб’єкта взаємодії та самодостатню особистість.

Експеримент – це організована дослідником взаємодія між досліджуваним чи групою досліджуваних та експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії та змінних, від яких вона залежить.

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Електронна ідентифікація громадян – процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу, юридичну особу або представника фізичної чи юридичної особи.

Електронний підручник (посібник) – електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію.

Електронне портфоліо вчителя – сформована вчителем в електронному вигляді добірка матеріалів, що свідчить про його педагогічну майстерність.

Емоційно-психічні стани – потяги, емоції, почуття, прагнення, бажання, переживання особистості, пов’язані з пізнанням і самопізнанням; воля, яка виникає завдяки потягам та емоціям і зумовлює дії та вчинки людини.

Емпатія (гр. empatia – «співпереживання», «співчуття») – осягнення емоційних станів іншої людини; психічний процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої особистості (механізм пізнання); дія індивіда, що допомагає йому по-особливому вибудувати спілкування (особливий вид уваги до іншої людини); здібність, властивість, здатність проникати у психічний стан іншої людини (характеристика людини, тобто емпатійність).

Ефект (лат. effectus – «виконання», «дія») ореолу (лат. aureolus – «золотий») – тенденція перебільшувати тим, хто сприймає, однорідність особистості співрозмовника, переносити сприятливе (несприятливе) враження про одну якість індивіда на всі інші.

Е-урядування – форма організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян

Ефект (від лат. Effectus – виконання, дія) – результат, наслідок яких-небудь причин, дій. 

Ефектом системи управління в загальному випадку є сумарна очікувана величина річного зростання добробуту організації, яка досягається зусиллями її менеджерів.

Ефективність менеджменту – це співпраця людей в послідовному русі до спільної мети, цінність якої перевищує витрати ресурсів, енергії або зусиль. Мети раніше були визначені як такий стан справ, якого б організація бажала досягти в майбутньому.

Ефективність діяльності організації – це її властивість, пов'язану зі здатністю організації в рамках нормативної системи суспільних цінностей формулювати і досягати мети відповідно до ставляться потребами у вигляді результатів, співвіднесених з витратами, шляхом використання відповідних засобів і з урахуванням факторів-умов її функціонування.

Ефективність управлінського рішення – це ресурсна результативність, отримана за підсумками підготовки або реалізації управлінського рішення в організації.

Економічна ефективність управлінського рішення – це співвідношення вартості додаткового продукту, отриманого за рахунок реалізації конкретного управлінського рішення, і витрат на його підготовку та реалізацію.

Соціальна ефективність управлінського рішення – це факт досягнення соціальних цілей для більшої кількості осіб і суспільства за більш короткий час, меншим числом працівників, меншими фінансовими витратами. Соціальні цілі реалізують потреби людини в інформації, знаннях, творчій праці, самовираженні, спілкуванні, відпочинку.

Технологічна ефективність управлінського рішення – це факт досягнення певних результатів (галузевого, національного чи світового технологічного рівня виробництва), запланованих у бізнес-плані, за рахунок більш короткого часу або менших фінансових витрат.

Психологічна ефективність управлінського рішення – це факт досягнення психологічних цілей для більшого числа працівників або населення за більш короткий час, меншим числом працівників або меншими фінансовими витратами. Психологічні цілі реалізують потреби людини в любові, сім'ї, вільному часу.

Правова ефективність управлінського рішення – це ступінь досягнення правових цілей організації і персоналу за більш короткий час, меншим числом працівників або меншими фінансовими витратами. Правові мети реалізують потреби людини в безпеці і порядку.

Екологічна ефективність управлінського рішення – це факт досягнення екологічних цілей організації і персоналу за більш короткий час, меншим числом працівників або меншими фінансовими витратами. Екологічні цілі реалізують потреби людини в безпеці, здоров'я, в організації сталого розвитку життя, фізіологічні.

Етична ефективність управлінського рішення – це факт досягнення моральних цілей організації і персоналу за більш короткий час, меншим числом працівників або меншими фінансовими витратами. Етичні мети реалізують потреби й інтереси людини в дотриманні моральних норм поведінки оточуючими людьми.

Політична ефективність управлінського рішення – це факт досягнення політичних цілей організації та персоналу за більш короткий час, меншим числом працівників або меншими фінансовими витратами. Політичні цілі реалізують потреби людини у вірі, патріотизмі, самовияву і самовираженні, управлінні.

Життєва мета – форма самопрогнозування, ідеального уявлення бажаного майбутнього.

Життєва перспектива – спосіб усвідомленого, відносно структурованого засвоєння особистістю свого майбутнього

Заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти - заклад загальної середньої освіти або заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадить освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.

Зараження – психологічний вплив на особистість у процесі спілкування і взаємодії, який передає певні настрої, спонуки не через свідомість та інтелект, а через емоційну сферу. Згуртованість – міра потягу членів групи один до одного і до групи в цілому.

Здібності – індивідуально-психологічні особливості, які є умовою успішної діяльності особистості.

Здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

Змістові лінії відображають зміст кожної освітньої галузі, окреслюють її внутріш ню структуру, систематизують конкретні очікувані результати галузі.

Змішане навчання – це технологія, що поєднує традиційну класно - урочну систему таонлайн - навчання з можливістю самостійного вибору учнем часу, місця, темпу та/чи траєкторії навчання

Ідеал (фр. idéal) – узагальнене уявлення про максимально можливий рівень розвитку особистості, реалізації її потенціалу.

Ідентичність (лат. identicus – «тотожний») – збереження і підтримання особистістю власної цілісності, тотожності, непе-рервності історії свого життя.

Індивідуальність (лат. individuitas – «неподільність») – сукупність своєрідних психічних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.

Індивідуальні зустрічі з батьками, на відміну від традиційних батьківських зборів, регулярно проводить учитель з метою обговорення навчальних досягнень дитини, можливих шляхів участі батьків в освітньому процесі тощо.

Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план.

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.

Індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів.

Інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Інтеграція - процес взаємодії, об'єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взає-мозближення, відновлення єдності двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, що набуває нових властивостей і взаємозв'язків між оновленими елементами системи.

Інтегроване навчання - підхід до навчання, за якого вчителі заохочують учнів здійснювати взаємозв'язки між навчальними предметами, спиратися на знання і навички, отримані в рамках кількох предметних галузей. Це об'єднання у ціле компонентів об'єктів вивчення, що є необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого стає можливим створення в учнів цілісного уявлення про поняття, що вивчається, формується компетентність на міжпредметному рівні.

Інтелект – це сукупність загальних розумових здібностей, які забезпечують успіх у розв’язанні різноманітних задач.

Інтерактивність – здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з ким-небудь (наприклад, з комп’ютером або співрозмовником).

Інтернет-безпека (або безпека в Інтернеті) – це знання особистих ризиків безпеки користувача щодо загроз приватній інформації та власності, пов’язаної з
використанням Інтернету, і самозахисту від комп’ютерних злочинів в цілому.

Інтерес – форма вияву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності та сприяє орієнтуванню, ознайомленню з новими фактами, більш повному відображенню дійсності.

Інтеріоризація (лат. interior – «внутрішній») – процес формування внутрішньої структури людської психіки за допо-могою засвоєння соціальних норм, цінностей, ідеалів, процес переведення елементів зовнішнього середовища у внутрішнє «Я».

Інфантилізм (лат. infantilis – «дитячий») – збереження у психіці й поведінці підлітка особливостей, притаманних дитячому віку

Інформаційна безпека – це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).

Інформаційна безпека особистості характеризується як стан захищеності особистості, різноманітних соціальних груп та об’єднань людей від впливів, здатних проти їхньої волі та бажання змінювати психічні стани і психологічні характеристики людини, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору.

Інформаційно-освітнє середовище – частина, підпростір інформаційного простору, що ситуативно використовує конкретний користувач для розв’язування освітніх задач.

Канбан (з японської означає "вивіска") – спеціальні сигнальні картки допомагають виконувати потрібні завдання в потрібній кількості і в потрібний час. Застосовують для реалізації принципу "точно вчасно".

Каузальна атрибуція (causalis, від causa – «причина»); attributio – «приписування») – приписування іншому непритаманних йому рис.

Кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання).

Квест – вид інноваційного навчання з елементами традиційного виду навчання, у якому використовують методи стимулювання засобами рольової гри, що дозволяє учням знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати, розв'язувати поставлені завдання , формувати ключові компетентності.

Кейс-метод – метод ситуаційних вправ, можливість наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Види: випадок, вправа, ситуація.

Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв.

Когнітивна (лат. cjgnitio – «знання», «пізнання») сфера особистості – пізнання і перетворення людиною навколишнього світу.

Колегіальна супервізія – різновид групової супервізії; така група колег не є ієрархічною, її учасники не мають ні мети, ні відповідної кваліфікації для оцінки чиїхось навичок консультування; використовується у тих випадках, коли в супервізованого немає можливості одержувати кваліфіковану індивідуальну супервізію, але є можливість одержувати її в групі приблизно рівних за досвідом і можливостями колег.

Компетентна (лат. competens – «належний», «відповідний») людина – індивід, який має досконалі знання у певній професійній сфері.

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Комунікативний потенціал особистості – притаманні особистості об’єктивні й суб’єктивні комунікативні можливості, які реалізуються як свідомо, так і стихійно, та є внутрішнім резервом індивіда.

Комунікативні бар’єри (фр. burriere – «перешкода») – психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

Консалтинг (освітній) – надання освітніх консультацій учасникам освітнього процесу, які пов'язані з навчанням, викладанням та управлінням у навчальних закладах

Консиліум педагогічний (від лат. consilium – нарада, засідання) – нарада учителів-вихователів та психологів для з'ясування причин різних систематичних відхилень у поведінці вихованця й визначення науково обґрунтованих заходів його перевиховання.

Контекст супервізії – це заклад, користувачі послуг, команда чи колектив закладу.

Контртрансференція – відповідь супервізора молодому фахівцю в тій самій манері, в якій молодий фахівець відповідає клієнтам соціальної служби.

Конфлікт (лат. conflictus – «зіткнення») – зіткнення значущих, конкуруючих, несумісних чи протилежних поглядів, потреб, інтересів і дій індивідів та їх груп.

Конформізм (від лат. conformis – «подібний», «схожий») – це свідоме або несвідоме підпорядкування особистості впливу групи, до якої вона входить. Це піддатливість особистості реальному або удаваному тиску групи, який проявляється у зміні поведінки та установок з відповідної позиції більшості.

Концептуалізація клієнта – уміння побачити широкий контекст того, що відбувається під час роботи з клієнтом, розпізнати теми, що повторюються від сесії до сесії.

Концепції виховання (від лат. conceptio – сукупність, система) – система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, тлумачення педагогічних явищ; основна ідея теорії змісту й організації виховання людини.

Корекційно-розвиткові послуги (допомога) – комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, спрямованих на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Коучинг (від анг. coaching – тренерство) – метод здійснення консалтингу й тренінгу, в якому спеціальна людина, "коуч" допомагає іншим людям досягнути певної цілі в професії чи в особистому житті.

Критерії оцінювання – набір якісних характеристик, які використовують для формування судження про виконання, продукт виконання або як інструмент оцінювання.

Критичне мислення – «вміле відповідальне мислення, що дає змогу людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: а) ґрунтується на певних критеріях; б) є таким, що самокоригується; в) випливає з конкретного контексту» (Метью Ліпман, фундатор Інституту критичного мислення США).

Культура особистості – сукупність соціальних норм і цінностей, якими індивід керується в процесі практичної діяльності, реалізовуючи свої потреби й інтереси у взаємодії із соціальним оточенням.

Лідер (англ. leader – «провідник», «ведучий», «керівник») – наділений найбільшим ціннісним потенціалом індивід, який має провідний вплив у групі.

Ліцензія – це документ щодо повноваження на використання комп'ютерної програми в певній обмеженій сфері, надане особою, яка має виключне право дозволяти використання комп'ютерної програми.

Лонгрід - метод"довгого читання", коли текст розбито вставками: роликами, презентаціями, інтерактивними картинками, цитатами, виносками тощо.

Маніпулювання – спосіб психологічного впливу, здійснюваний практично непомітно, що змінює напрямок активності інших людей. Метод маніпулювання впливає на зміну поведінки і свідомості людей, ґрунтується на нав’язуванні різних мотивів, ідей, установок, вигідних суб’єкту впливу.

Міжособистісний вплив – процес і результат зміни одним індивідом поведінки, установок, намірів, уявлень, оцінок іншого індивіда. 53. Мова – система знаків, наділених певним значенням.

Міжпредметні зв'язки – дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ.

Медіація – одна з найпопулярніших форм урегулювання конфліктів.

Медіаграмотність – складова медіакультури, яка стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіа джерелами, осмислювати
владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують.

Мейкерство – здатність щось створювати власноруч. Ігрова технологія, яку базовано на творчих засадах.

Мейнстримінг – передбачає розширення соціальних контактів між дітьми з обмеженими можливостями здоров'я та їхніми ровесниками.

Метаплан – графічна ілюстрація дискусії. Методика структурування групових обговорень і вироблення ефективних колективних рішень. Сутність дискусії зводиться до створення (розроблення) під час обговорення проблеми плаката, який має назву «метаплан».

Методи навчання - упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв'язання освітніх завдань.

Методика навчання окремого предмета, курсу чи галузі розробляє зміст кожного компонента методичної системи, умови їх реалізації з урахуванням вікових особливостей учнів. Вивчає взаємозв'язки між компонентами методичної системи; розробляє найефективнішу технологію управління освітнім процесом.

Мислення – це активне, цілеспрямоване, опосередковане та узагальнене відтворення дійсності у свідомості людини (розумові операції: порівняння, абстрагування, узагальнення, поняття, аналіз, синтез).

Мобінг - психологічний терор, тиск, цькування співробітниками свого колегу.

Модель супервізії – це системний образ дій (метод), за допомогою якого проводиться супервізія.

Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Модифікації освітнього процесу - зміни, які вносять до освітнього процесу, що зумовлені особливостями розвитку дітей з особливими освітніми потребами і передбачають зміни щодо змісту та/або понятійної складності навчального завдання.

Мотив (лат. movere – «штовхати», «приводити у рух») – спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб; сукупність зовнішніх чи внутрішніх умов, які зумовлюють активність суб’єкта і визначають її спрямованість.

Навіювання, або сугестія (лат. suggestio – «навіювання») – процес впливу на психічну сферу людини, пов’язаний з істотним зниженням її критичності до інформації, що надходить, відсутністю прагнення перевірити її достовірність, необмеженою довірою до її джерел.

Навчальний план закладу освіти розробляють на основі типового навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України. У навчальному плані конкретизується варіативна складова базового навчального плану. Зокрема, варіативна складова передбачає години, які можна використати додатково на вивчення предметів / освітніх галузей інваріантної складової, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями.

Навчальна програма - документ, що визначає послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та затверджується педагогічною радою закладу освіти.

Навчальні осередки організовують для забезпечення дослідницької діяльності дітей, формування самостійності, організації роботи дітей у парах, у малих групах, а також індивідуально. У навчальних осередках можна проводити різні види навчальної діяльності, тому вони мають містити різні навчальні матеріали, які змінюються відповідно до тематичного планування, індивідуальних потреб дітей.

Наказ - розпорядчий документ, який видає директор закладу/установи (виконувач його обов'язків) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими.

Наслідування – процес орієнтації на певний приклад, взірець, повторення і відтворення однією людиною дій, вчинків, жестів, манер, інтонацій іншої людини, копіювання рис її характеру та стилю життя.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Невербальна (лат. verbalis, від verbum – «слово») поведінка – найрізноманітніші рухи (жести, експресія обличчя, пози, інтонаційно-ритмічні особливості голосу, дотик), які виражають психічні стани людини, її ставлення до партнера, до ситуації спілкування загалом.

Невербальне спілкування – вид спілкування, для якого характерне використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій як головного засобу передавання інформації, організації взаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншу людину.

Невербальні комунікації – система відчужених і незалежних від психологічних і соціальнопсихологічних властивостей людини, наділених чіткими значеннями символів, знаків, жестів, що використовуються для передавання повідомлення.

Обліковий запис (сленг. акаунт) — сукупність наданої інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи. Обліковий запис, як правило, містить відомості, необхідні для ідентифікації користувача при підключенні до системи, інформацію для авторизації і обліку.

Образ Я – це відносно стійка, не завжди усвідомлювана, неповторна система уявлень індивіда про самого себе, на базі якої він будує свою взаємодію з іншими.

Опитування – метод збирання інформації, який ґрунтується на безпосередній (бесіда, інтерв’ю) чи опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії дослідника й опитуваного (респондента). Передбачає одержання відповідей на поставлене запитання.

Освітня галузь (або галузі) - складник змісту освіти, що відображає певну сферу вивчення або об'єднує споріднені сфери. У навчальній програмі зазначають галузь, до якої належить навчальний предмет або курс (або галузі, які він поєднує); орієнтовний навчальний час, відведений на кожну освітню галузь. Мета освітньої галузі визначає її «життєву місію» та відображає «компетент-нісний потенціал». Загальні цілі освітньої галузі окреслюють уміння, розвиток яких передбачений тією чи іншою освітньою галуззю.

Освітня діяльність - діяльність суб'єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

Освітня програма - нормативний документ, у якому подано єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

Освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компе-тентностей.

Особистісне усвідомлення – здатність супервізованого бачити себе або свої афекти як частину процесу надання соціальних послуг.

Особистість – суб’єкт власної життєдіяльності, суспільна істота, наділена свідомістю і представлена психологічними характе-ристиками, які є стійкими, соціально зумовленими, виявляються у суспільних зв’язках, відносинах з навколишнім світом, іншими людьми, визначають поведінку людини.

Обчислювальне мислення (ОМ) – англ. Computational thinking – це процес вирішення проблем, який включає в себе ряд характеристик і може бути використаний для підтримки вирішення проблем у всіх дисциплінах, включаючи гуманітарні науки, математику та инши точні науки. Допомагає учням бачити зв'язок між навчальними предметами, а також між життям всередині та поза класом. Основні елементи обчислювального мислення:

− Розкладання на частини: Розбиття даних, процесів або проблем на менші частини

− Розпізнавання шаблонів: спостереження за моделями, тенденціями і закономірностями в даних в цих частинах

− Абстрагування: Визначення загальних принципів, які генерують ці моделі

− Проектування алгоритму: Розробка покрокових інструкцій для вирішення цих і подібних завдань

Оцінка - оцінні судження в усній або письмовій формі щодо якості певної діяльності; кількісні вимірники (бали), визначені нормами оцінювання.

Оцінювання - процедура визначення досягнутих у навчанні результатів.

Пансіон - структурний підрозділ закладу освіти, що забезпечує проживання та утримання учнів відповідно до законодавства

Педагогічна інтернатура - система заходів, спрямованих на підтримку педагогічного працівника закладу освіти, призначеного на посаду вперше, у провадженні ним педагогічної діяльності та набутті (вдосконаленні) його фахової майстерності.

Персональний електронний кабінет – індивідуальна персоніфікована веб-сторінка користувача на порталі, за допомогою якої здійснюється електронний документообіг між суб’єктом звернення та суб’єктом або центром надання адміністративних послуг.

Повна загальна середня освіта - систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

Протокол - документ, у якому фіксується перебіг ведення засідань, ухвалення рішень дорадчими та колегіальними органами, комісіями тощо.

Професійна цифрова (мережева) спільнота – це формальна або неформальна група професіоналів, які працюють в одній предметної або проблемної професійної діяльності в мережі.

Портфоліо – це зібрані фахівцем-початківцем відомості, які необхідні для оцінки та подальшого професійного зростання в роботі з клієнтами соціальної служби.

Професійна поведінка – моніторинг юридичних і етичних аспектів роботи супервізованого з клієнтом.

Психологічне благополуччя – стан і особливості внутрішнього світу людини, які визначають переживання благополуччя, а також поведінка, яка продукує і проявляє ситуативне благополуччя.

Психологічна сумісність – це здатність членів групи до сумісної діяльності, що базується на їх оптимальному сполученні (сукупний суб’єкт).

Психологічний дебрифінг – це превентивна стратегія, що застосовується для мінімізації вірогідності виникнення симптомів посттравматичного стресу: повторення переживань, нічних жахів, надмірної обачності та неспокійних пробуджень, уникнення та реакцій фобії, психогенної амнезії тощо.

Ранкові зустрічі - практика, яку проводять зазвичай на початку дня. Під час ранкової зустрічі відбувається розвиток академічних, соціальних, мовленнєвих навичок дітей, упровадження демократичних цінностей, створення позитивного налаштування на день.

Репозитарій ЦОР (Інтернет-сховище, он-лайн сховище ресурсів) – електронний
архів цифрових освітніх ресурсів.

Рефлексія – звернення людиною своєї свідомості на своє (чи чуже) мислення та/чи
поведінку, на набуті знання і скоєні вчинки, розуміння і аналіз своїх думок, почуттів і
мотивів.

Рівень домагань – це бажаний рівень самооцінки особистості (рівень образу «Я»), що має прояв у ступені важкості мети, яку індивід ставить перед собою. Самоповага = успіх/домагання.

Робочий стиль супервізії – це важливе поняття, яке можна розуміти як особистий спосіб роботи, спілкування, навчання чи викладання в контексті супервізії.

Роль (фр. role – «список») – певна соціальна, психологічна характеристика особистості, спосіб поведінки людини залежно від її статусу і позиції у групі, суспільстві, системі міжособистісних, суспільних відносин.

Ротаційні моделі «Щоденні 5» (читання і письмо) і «Щоденні 3» (математика) -щоденні види освітньої роботи, виконуючи які, діти навчаються бути самостійними під час читання, письма й математичної діяльності, тоді як учитель має можливість працювати з учнями індивідуально та у малих групах.

Самооцінка – оцінка особистості самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.

Самосвідомість – здатність людини безпосередньо відтворювати себе, сприймати себе збоку, рефлексувати з приводу своїх можливостей.

Світогляд – система поглядів на об’єктивний світ і місце людини в ньому, на ставлення людини до себе та навколишньої дійсності.

Соціалізація (лат. socialis – «суспільний») – процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в певному суспільстві. Соціально-психологічний статус (від лат. status – «положення», «стан») – це положення суб’єкта в малій групі, структурі її відносин, яке визначає його права, обов’язки і привілеї. Складаючи конкретне уявлення про людину, визначається її статус.

Соціальна роль – це певний спосіб поведінки людей відповідно до їх статусу, позиції в суспільстві та системи міжособистісних взаємин.

Спілкування – це вид діяльності, спрямований на обмін, багатоплановий процес встановлення розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії, сприймання і розуміння суб’єктами спілкування один одного.

Спостереження – це метод цілеспрямованої відповідно до раніше розробленого плану фіксації явищ з метою їх подальшого аналізу та використання для потреб практичної діяльності.

Сприйняття – складний психологічний процес, цілісне відтворення предметів і явищ об’єктивного світу за умови безпосереднього впливу в певний момент на органи чуття (властивості: цілісність, константність, вибірковість, аперцепція).

Стандарт спеціалізованої освіти - документ, що містить вимоги до компетентностей та результатів навчання, яких мають досягти учні закладів спеціалізованої освіти за мистецьким, спортивним, військовим чи науковим спрямуванням з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів.

Стереотип – це «стандартизований», спрощений образ якогось явища дійсності. Як правило, стереотипи засвоюються під впливом соціального оточення, це продукт впливів соціального середовища на людей.

Стиль спілкування – система принципів, норм, методів, прийомів діяльності та поведінки індивіда.

Стрес (англ. stress – «напруга») – емоційний стан людини, що виникає під дією екстремальних впливів; особливий психічний стан людини на стадії пристосування до нових умов існування, спричинений надмірною психофізіологічною мобілізацією організму.

Супервізія – основний засіб, за допомогою якого визначений установою супервізор полегшує роботу персоналу, індивідуально й колективно, та забезпечує стандарти роботи. Поняття супервізії визначається через моделі аналізу і компетентного розв’язання ситуацій, що виникають у взаємодії з клієнтами.

Супервізія – це орієнтована на людину діяльність, яка вважає однаково важливими як супервізорські стосунки, почуття та розвиток персоналу, так і реалізацію завдань, регулювання та контрольну функцію.

Супервізори та супервізовані – це дорослі люди, котрі краще вчаться, коли навчання є самокерованим, застосовують до супервізії проактивний підхід.

Територіальна доступність - сукупність умов, що сприяють забезпеченню права дитини на здобуття якісної повної загальної середньої освіти за кошти державного та місцевого бюджетів у найбільш доступному і наближеному до її місця проживання закладі освіти.

Територія обслуговування - адміністративно-територіальна одиниця (її частина, окремі будинки), визначена і закріплена відповідним органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом за закладом освіти для забезпечення права кожної дитини, яка проживає на цій території, на здобуття початкової та/або базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця проживання дитини закладі освіти.

Тест – це спеціально розроблені завдання і проблемні ситуації, використання яких у результаті кількісної та якісної оцінки може стати показником розвитку певних психічних явищ.

Технологія навчання - шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.

Технологія «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ, англ. Reading and Writing for Critical Thinking) - спосіб засвоєння навчального матеріалу, який було створено для задоволення потреби школи в організації активного навчання та забезпечення розвитку критичного мислення учнів на уроках читання та письма (предмети «Українська мова» та «Літературне читання»). Українські вчителі почали впроваджувати цю технологію у педагогічну практику в 1990-х роках. Автори технології - Курт Мередіт, Чарльз Темпл і Джінні Стіл.

Типовий навчальний план розподіляє навчальний час між навчальними предметами, курсами згідно із співвідношенням між освітніми галузями, яке визначене базовим навчальним планом. У типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну освітню галузь.

Типова освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Трансференція – перенесення недосвідченим соціальним працівником своїх почуттів та проблем з консультативних відносин у супервізорські.

Увага – властивість психіки людини, яка виражає спрямованість і зосередженість її на визначених об’єктах, при одночасному відволіканні від інших об’єктів протягом визначеного періоду часу (види: довільна, мимовільна, пасивна; властивості: якість, стійкість, переключення, розподіл).

Установка – це неусвідомлений особистістю психологічний стан схильності до певної діяльності в певній ситуації, за допомогою якої може буде задоволена та чи інша потреба.

Фасцинація (англ. fascination – «зачарування») – спеціально організований вербальний вплив при передаванні інформації, спрямований на підвищення якості сприймання інформації шляхом впливу на емоційний стан і поведінку реципієнта.

Фокусування – це взаємодія супервізора і супервізованого, спрямована на формування запиту супервізії відповідно до її цілей та завдань.

Фрустрація – стан розладу, що виникає, коли людина на шляху досягнення мети стикається з бар’єрами, які є реально нездоланними або сприймаються такими.

Характер (гр. сhаrасtеr – «риса», «особливість») – сукупність стійких індивідуальних властивостей особистості, що виявляються в типових способах діяльності та спілкування, типових обставинах і визначаються ставленням особистості до цих обставин.

Ціннісні орієнтації – спрямованість інтересів і потреб особистості на певну ієрархію життєвих цінностей, схильність надавати перевагу одним цінностям і заперечувати інші; спосіб диференціації особистісних об’єктів і явищ за їх особистісною значущістю.

Цінності - еталони бажаного й належного ставлення особистості до об'єктів матеріальної і духовної діяльності людей, до природи і суспільства; характеризують соціально й особистісно значущі сенси життя людей. Розрізняють загальнолюдські, національні, колективні й індивідуальні, родинні, духовні цінності тощо. Цінності шкільної освіти: гуманізація, культурологічна спрямованість, громадянське виховання й розвиток, цінність прав і свобод дітей і молоді, працелюбність і відповідальність, екологічний світогляд, здатність навчатися впродовж життя, мовна та інформаційна культура, толерантність, цінність здорового способу життя.

Цикл освітнього процесу - складова рівня повної загальної середньої освіти, що враховує спільні вікові особливості розвитку учнів в організації їх навчальної діяльності (освітнього процесу) та під час формування змісту освіти.

Якість повної загальної середньої освіти - відповідність результатів навчання, здобутих учнем на відповідних рівнях повної загальної середньої освіти, державним стандартам.

Якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної повної загальної середньої освіти на кожному рівні та відповідає вимогам, встановленим законодавством

Я-концепція (лат. соnсерtіо – «сприйняття») – цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх суперечностей образ власного «Я», формування якого відбувається поетапно аж до самосвідомості.

Я-образ – остаточне уявлення про себе, результат роботи над пізнанням себе, осмислення своєї ролі на кожному життєвому етапі; особистість у єдності всіх аспектів її буття, відтворених у самосвідомості.