Абзацом сьомим пункту 12 розділу І Положення про атестацію передбачено, що керівникам закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, їхнім заступникам та іншим педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації встановлюють їх відповідність або невідповідність займаній посаді та встановлюють (підтверджують) тарифний розряд.
Пунктом 3 розділу І Положення про атестацію передбачено, що педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації визначають відповідність (невідповідність) займаній посаді та в порядку, визначеному законодавством, встановлюють (підтверджують) тарифний розряд.
Згідно з постановою КМУ «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963 до педагогічних працівників відносять керівників та їхніх заступників.
Посадові оклади заступників керівників закладів освіти визначають відповідно до пункту 3 наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557.
Абзацом шостим пункту 12 розділу І Положення про атестацію встановлено, що керівник закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, заступник керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, які працюють на посаді педагогічного працівника, що передбачає здійснення педагогічної діяльності та наявність педагогічного навантаження, атестуються за цією посадою в порядку, визначеному Положенням.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про атестацію, атестаційна комісія II рівня розглядає документи, подані педагогічними працівниками закладів освіти, зокрема керівниками підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби).
Атестаційна комісія II рівня ухвалює рішення про:
- відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам;
- присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси).
Тобто керівника закладу загальної середньої освіти, який має навчальне навантаження з певного предмета навчального плану як вчитель, одночасно за цими обома посадами атестує комісія ІІ рівня.
Заступника керівника атестує атестаційна комісія закладу освіти чи атестаційна комісія, створена в органах управління освітою залежно від кількості педагогічних працівників у закладі.
Час перебування на обліку в центрі зайнятості перериває трудову діяльність і тому його не зараховують ні до страхового стажу, ні до педагогічного. Тому цей час не може вважатися міжатестаційним періодом.
Якщо в закладі освіти працює рівно 15 педагогічних працівників, доцільно скористатися нормою абзацу шостого пункту 1 розділу ІІ Положення про атестацію. Він установлює, що за відсутності атестаційних комісій І рівня чи ІІ рівня їхні функції виконують атестаційні комісії II—III рівнів органів управління у сфері освіти за місцезнаходженням суб’єктів освітньої діяльності.
Тобто педагогів закладу освіти, у якому налічується 15 педагогічних працівників, атестує атестаційна комісія ІІ рівня.
Пунктом 14 розділу І Положення про атестацію передбачено, що за педагогічними працівниками, які переходять на інші педагогічні посади в цьому закладі освіти, зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.
Зазначена норма за аналогією можна застосовувати, коли з учителем укладають трудовий договір про роботу за сумісництвом на іншій педагогічній посаді в тому самому закладі, як це робили за аналогічними нормами попереднього Положення про атестацію.
Відповідно до пункту 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 № 102, ставки заробітної плати за педагогічні звання, присвоєні за наслідками атестації, підвищують лише за період роботи на посадах, на яких їх було присвоєно. Якщо працівник перейшов на роботу з одного закладу до іншого на однакові посади або на посади, які відповідають профілю предмета, дисципліни, що викладає, оплата за звання зберігається до чергової атестації.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 наказу МОН № 805 мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин, або 5 кредитів ЄКТС, упродовж п’яти років.
Відповідно до пункту 8 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 800, обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах ЄКТС (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.
Час, впродовж якого педагог не перебував у трудових відносинах, не повинен зараховуватися до п’ятирічного періоду, впродовж якого він повинен щороку підвищувати свою кваліфікацію.
Пунктом 2 Положення про атестацію установлено, що Положення про атестацію поширюється на педагогічних працівників, які здійснюють педагогічну діяльність і посади яких віднесено до педагогічних, згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 № 963 (далі — Перелік посад).
У Переліку посад зазначено, що педагогічними є посади керівників і заступників керівників закладів та установ освіти, консультантів, психологів центрів професійного розвитку педагогічних працівників, навчально-методичних, методичних, науково-методичних установ, інклюзивно-ресурсних центрів, логопедичних пунктів тощо.
Згідно з пунктом 2 розділу І Типового положення про філію закладу освіти, затвердженого наказом МОН від 06.12.2017 № 1568, філія закладу освіти — територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи і діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі цього Типового положення.
Тому рівень атестаційної комісії, де проходить атестація педагогічних працівників, залежить від їхньої чисельності в закладі чи установі освіти, відокремлених структурних підрозділах, а саме 15 і менше чи більше 15 осіб, а також рівня органу управління у сфері освіти. Керівників закладів та установ освіти атестують комісії ІІ чи ІІІ рівня залежно від підпорядкованості цих закладів чи установ.
Пунктом 11 розділу 1 Положення про атестацію встановлено, що кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно. Тобто словосполучення «як правило» не означає обов’язкову послідовність у присвоєнні кваліфікаційних категорій і педагогічних звань.
Абзацом третім пункту 3 розділу ІІ Положення про атестацію передбачено, що у випадку відсутності голови атестаційної комісії атестаційна комісія має обрати головою іншого члена атестаційної комісії, крім її секретаря.
Абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Положення про атестацію установлено, що представників профспілкових організацій за згодою залучає до роботи голова атестаційної комісії відповідно до рішення уповноваженого профспілкового органу (за наявності в закладі освіти) або на територіальному рівні кількох профспілкових організацій — за рішенням спільного представницького органу профспілок. Тому на час атестації родичів головою комісії може бути будь-хто із членів комісії, включно й представник профспілкової організації.
Абзацом четвертим пункту 3 розділу ІІ Положення про атестацію встановлено, що керівник (заступник керівника) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не може головувати на засіданні атестаційної комісії в разі проходження ним атестації відповідно до цього Положення.
До повноважень атестаційної комісії І рівня, яку створюють у закладі освіти, не належить проведення атестації керівника закладу освіти, зокрема того, який має навчальне навантаження з відповідного предмета.
Оскільки керівника закладу освіти, де створена комісія І рівня, не атестує ця комісія, то його не стосується умова, передбачена абзацом четвертим пункту 3 розділу ІІ стосовно заборони головування під час засідання комісії цього рівня. Така умова може стосуватися заступника керівника закладу освіти в разі призначення його головою атестаційної комісії І рівня.
Відповідно до пункту 12 розділу І Положення педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження, у тому числі й на гурткові роботи. Необхідною умовою водночас є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов’язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти.
Іншими словами, якщо відповідні умови (спеціальність та підвищення кваліфікації) не дотримані, то такі педагогічні працівники (як і ті педагоги, які обіймають різні педагогічні посади в одному чи різних закладах освіти) атестуються за кожною з посад.
Про можливість для педагогів атестуватися одночасно (в межах однієї процедури) з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), свідчить пункт 11 розділу III Положення, згідно з яким у такому випадку видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).
Як вбачається з пунктів 2, 5 розділу III Положення про атестацію для проведення позачергової атестації
- до 20 грудня до атестаційної комісії подається заява за формою, наведеною в додатку 1 до Положення.
- Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та в разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань.
- Педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної комісії документи в паперовій або електронній формі. Документи реєструються секретарем атестаційної комісії. Отже, заяву, подану про позачергову атестацію, може подати практично будь-який педагогічний працівник, і секретар атестаційної комісії зобов’язана чи зобовʼязаний її прийняти, а атестаційна комісія – розглянути та включити до вказаного вище окремого списку. Водночас Положенням не урегульовано питання умов включення або відмови у включенні до такого списку, тому атестаційна комісія може при його затвердженні перевірити відповідність педагогічного працівника, який подав таку заяву, вимогам пункту 6 розділу І Положення і, відповідно, включити до списку або ні.
Водночас сам факт перебування в такому списку не гарантує присвоєння наступної кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, окрім випадку успішного проходження сертифікації та наявності чинного сертифіката, навіть якщо педагогічний працівник не відповідає вимогам, зазначеним у пунктах 8, 9 розділу І Положення.
Законом України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання (частина 7 статті 49), тому пунктом 13 розділу І Положення встановлено окремий механізм такого зарахування.
Також у Положенні про атестацію йдеться про можливості працівника для позачергової атестації, зокрема у випадках, зазначених у підпунктах 2 та 3 пункту 6 розділу І Положення.
Згідно з пунктом 6 розділу III Положення, атестаційна комісія розглядає документи педагогічних працівників, які атестуються, за потреби перевіряє їхню правдивість, встановлює дотримання вимог пунктів 8, 9 розділу I Положення, а також оцінює професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його посадових обов’язків і вимог професійного стандарту (за наявності). Для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія може ухвалити рішення про вивчення практичного досвіду його роботи. У такому випадку комісія має визначити зі складу атестаційної комісії членів, які аналізуватимуть практичний досвід роботи педагога, а також затвердити графік заходів із його проведення.
З огляду на викладене вище можна прийти до висновку, що коли педагогічний працівник став переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів або наявності освітньо-наукового / освітньо-творчого, наукового ступенів, комісія може розглянути, у якому конкурсі взяв участь вчитель, яке посів місце або перевірити правдивість документа про присвоєний ступінь, його відповідність діяльності (предмету викладання) вчителя, а також в обох випадках може проаналізувати практичний досвід роботи педагогічного працівника. До того ж при розвʼязанні питання про присвоєння (підтвердження) педагогічного звання необхідно встановити відповідність діяльності педагогічного працівника вимогам пункту 10 розділу І Положення. Рішення атестаційної комісії про відмову в присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань вказаним вище педагогічним працівникам за результатами позачергової атестації потребуватиме належного обґрунтування.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 наказу МОН від 09.09.2022 № 805 “Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників”, мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин або 5 кредитів ЄКТС упродовж п’яти років. Пунктом 8 розділу І Положення передбачено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації. Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.
Отже, Положення не розрізняє години підвищення кваліфікації для різних педагогічних посад, а встановлює лише їх мінімальну кількість упродовж 5 років перед атестацією.
Згідно зі статтями 50, 59 Закону України “Про освіту” підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи в порядку, встановленому законодавством. За результатами атестації педагога незалежно від обсягу його педагогічного навантаження (кількості навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін) атестаційною комісією встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді.
Можна прийти до висновку, що внаслідок відмови педагогічного працівника від проходження курсів підвищення кваліфікації, він може бути визнаним атестаційною комісією таким, що не відповідає займаній посаді.
Якщо атестаційна комісія ухвалить рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді, керівник закладу освіти може розірвати трудовий договір із додержанням вимог законодавства про працю.
Керівник закладу освіти може (але не зобов’язаний) ухвалити рішення про звільнення такого працівника згідно з пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України. Водночас питання притягнення до дисциплінарної відповідальності вже поза межами компетенції атестаційної комісії.
За новим Положенням про атестацію педагогічних працівників, що набере чинності у вересні 2023 року, “загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації”.
Тобто атестаційна комісія з вересня 2023 року має перевіряти не щорічність підвищення кваліфікації, а лише її загальний обсяг.
Питання “щорічності” підвищення кваліфікації тепер лежить у площині виконання вчителем своїх посадових обов’язків та трудової дисципліни й не впливає на роботу атестаційної комісії та, відповідно, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання.
Відповідно до пункту 3 розділу III Положення за результатами атестації педагогічного працівника незалежно від обсягу його педагогічного навантаження (кількості навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін) встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді та присвоюється (не присвоюється) кваліфікаційна категорія або підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєна кваліфікаційна категорія.
Згідно з пунктом 7 розділу II Положення атестаційна комісія I рівня ухвалює рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні).
Єдині вимоги до педагогічних працівників вищої кваліфікаційної категорії, що на сьогодні передбачені Положенням, це освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років.
Відповідно до пункту 7 розділу III Положення в разі тимчасової непрацездатності педагогічного працівника, який атестується, або настання інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають проходженню ним атестації, проведення атестації або окремих засідань атестаційної комісії має бути перенесено за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин, але не більше ніж на один рік. У такому випадку за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) до проходження ним атестації.
Новий порядок проходження чергової атестації не передбачає здійснення будь-яких обов’язкових дій із боку педагогічного працівника, зокрема подання ним заяви чи будь-яких інших матеріалів, особистої присутності на засіданні атестаційної комісії. Документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного працівника, не подаються до атестаційної комісії, яка створена в закладі освіти, у якому зберігається особова справа.
Зважаючи на викладене, перенесення чергової атестації не має сенсу, а її проведення не залежить від бажання педагогічного працівника, що підлягає атестації.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про атестацію, атестаційна комісія II рівня розглядає документи, подані педагогічними працівниками закладів освіти, зокрема керівниками підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби).
Атестаційна комісія II рівня ухвалює рішення про:
- відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам;
- присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси).
Тобто керівника закладу загальної середньої освіти, який має навчальне навантаження з певного предмета навчального плану як вчитель, одночасно за цими обома посадами атестує комісія ІІ рівня.
Заступника керівника атестує атестаційна комісія закладу освіти чи атестаційна комісія, створена в органах управління освітою залежно від кількості педагогічних працівників у закладі.
Чи можна відмовитися від проходження атестації?
Ні, вона обов’язкова. Утім, є причини, з яких атестацію можуть перенести не більше ніж на один рік за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин.
Це може статися у випадку тривалої тимчасової непрацездатності, якщо саме в рік проведення чергової атестації вчитель перейшов на роботу до іншого навчального закладу. Або ж із інших поважних причин. У такому випадку до наступної чергової атестації за педагогами зберігаються встановлені за попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.
Де проходити підвищення кваліфікації?
Кожен учитель може самостійно обирати форми навчання, програми і навчальні заклади. Закон «Про освіту» говорить нам, що педагогам гарантується вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
При цьому є можливість вільно обирати види (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та форми (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) підвищення кваліфікації.
Учителі мають право підвищувати кваліфікацію в:
- закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою;
- в інших суб’єктів освітньої діяльності;
- фізичних та юридичних осіб.
Вид, форму та суб’єкта обирає сам педагог. Але варто пам’ятати, що загальна кількість годин підвищення кваліфікації впродовж 5 років не може бути меншою за 150 годин.
Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Чи можна пройти сертифікацію замість атестації?
Так. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. Присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання проводиться без урахування тривалості міжатестаційного періоду, без дотримання умов, визначених пунктами 8, 9 І розділу Положення про атестацію та без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням і оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей.
Зарахування сертифікації здійснюється один раз протягом строку дії сертифіката педагогічного працівника під час його чергової або позачергової атестації, що проводиться за ініціативи педагогічного працівника.
Чи має педагогічний працівник подавати заяву до атестаційної комісії для проходження чергової атестації?
Ні, це має робити керівник закладу освіти: щорічно до 10 жовтня він подає до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.
Утім, є випадки, коли вчитель таки може подавати заяву до атестаційної комісії:
- для позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду);
- якщо його не включено до списку осіб, які підлягають черговій атестації, то він має право подати до атестаційної комісії заяву про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду);
- у разі необхідності перенесення строку атестації.
Чи необхідно подавати на розгляд атестаційної комісії друковані праці, папки з досвідом роботи, мультимедійні презентації?
Ні, педагог не зобов’язаний цього робити. У Положенні про атестацію немає жодних вимог про підготовку таких документів, усі додаткові матеріали подаються виключно за власним бажанням.
Як бути, якщо вчитель не встиг набрати 30 годин підвищення кваліфікації за рік?
Відповідно до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 No 463-IX кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію і загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років не може бути меншою за 150 годин.
Пунктом 14 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року No 800 (зі змінами), визначено, що необхідною умовою проходження атестації для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти є щорічне проходження підвищення кваліфікації.
Законодавство не визначає ні мінімальну, ні максимальну кількість годин, які педагогічний працівник має присвятити своєму професійному розвитку впродовж одного року. Це питання має вирішуватися педагогічними працівниками з урахуванням багатьох чинників, обставин і можливостей, у тому числі фінансових, обговорюватися й узгоджуватися на педагогічній раді закладу освіти тощо. Тобто, якщо навіть маючи 2, 5 чи 10 годин підвищення кваліфікації за якийсь рік, педагог при цьому підвищував свою кваліфікацію щорічно й у загальному обсязі набрав не менше 150 годин за 5 років, він може атестуватися.
Відповідно до пункту 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників у разі викладання кількох навчальних предметів педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами в міжатестаційний період у межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством. Отже, підвищення кваліфікації таких працівників упродовж п’яти років має становити сукупно, за всіма посадами, які обіймає педагогічний працівник, та/або навчальними предметами, не менше 150 годин. Тому немає жодних правових підстав для збільшення (додавання) таких годин за кожною посадою чи навчальним предметом.
Якщо вчитель викладає за освітою мало гидин (1 год. тощо), а основні години з інших предметів, то він має право атестуватися на вищу кваліфікаційну категорію?
Якщо вчитель має високій рівень кваліфікації, результативність професійної діяльності, основним показником якої є рівень якості знань учнів, володіє інноваційними методиками й технологіями тощо, він має право претендувати на присвоєння кваліфікаційної категорії.
Щоб атестаційна комісія мала змогу оцінити вчителя не тільки за результатами роботи на посаді за освітою (мало годин), а й на посадах учителя за основними годинами, можна, як варіант, в атестаційному листі зазначити, що він є вчителем цих усіх предметів, указати курси підвищення кваліфікації з усіх предметів викладання, надати характеристику діяльності педагога як учителя із зазначенням переліку предметів/напрямків.
Чи повинні учителі (викладачі), які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «учитель-методист» («викладач-методист») готувати методичну розробку?
Положення про атестацію не передбачає подання жодних документів, атестаційній комісії достатньо вивчити досвід роботи. Якщо сам педагогічний працівник хоче подати документи, він має на це право. Тобто це рішення атестаційної комісії і працівника безпосередньо. Але примусити працівника подавати документи атестаційна комісія не має права.
Чи може педагогічний працівник атестуватися за двома посадами одночасно: педагог організатор та вчитель математики? Як оформити атестаційний лист у такому порядку?
Відповідно до пункту 3.18 Типового положення, при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
Атестація педагогічних працівників здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. Педагогічний працівник, який у рік чергової атестації суміщає педагогічні посади, тобто поряд з своєю основною роботою виконує додаткову роботу за іншою педагогічною посадою, проходить атестацію з кожної із займаних посад.
Типовим положенням передбачено також, що за заявою працівника або за поданням керівника чи педагогічної ради начального закладу може проводитися позачергова атестація. Тобто, атестація працівника, який суміщає педагогічні посади, може проводитися, як одночасно, так і в різні терміни.
Доцільно синхронізувати атестаційні процедури працівника, який обіймає дві або більше посад у одному навчальному закладі, проводячи їх одночасно.
На педагогічних працівників, які суміщають педагогічні посади, атестаційні листи оформляються окремо на відповідність кожній із займаних посад.
