Небезпечні предмети: як провести виховну годину

Українські сапери докладають максимум зусиль, аби розмінувати територію, але, на жаль, знайти та знешкодити 100% зарядів дуже складно. Саме тому всі мешканці країни мають бути вкрай обережними, знати та завжди пам’ятати правила поводження з вибухонебезпечними предметами. Особливо важливо навчити їм дітей, адже невблаганна статистика твердить, що саме вони найчастіше знаходять боєприпаси, і зовсім не розуміють, як із ними поводитися.

Аби мінімізувати ризик травмування дітей, обговоріть із ними основні види небезпек та навчіть візуально розрізняти потенційно небезпечні предмети. Але варто розуміти, що тема ця, хоча і дуже важлива, але також дуже болюча (і буде такою ще не один рік), тож варто обрати правильний тон бесіди. Не нагнітайте та не говоріть занадто сумно чи пафосно, але і не применшуйте загрозу.

Теоретична частина

Для початку треба розібратися, із якими вибухонебезпечними предметами можуть зіштовхнутися діти. Запропонуйте їм подумати та перелічити потенційні небезпеки: артилерійські снаряди, міни, авіабомби, гранати, патрони тощо.

Для максимальної ефективності попереджувальної роботи можна створити фотодобірку найпоширеніших мін і снарядів, що використовуються ворогом, та продемонструвати їх дітям. Так, ми розуміємо, що це не надто приємно, але в майбутньому це буде надзвичайно важливо. Набагато гірше, якщо ваші учні не знатимуть, як виглядають небезпечні предмети, тож будуть поводитися необачно, а ми не можемо цього допустити.

Поясніть дітям, що не всі снаряди вибухають, а деякі з них ворог спеціально ховає, аби шкодити нам не тільки просто зараз, а й у майбутньому. Запитайте учнів, де, на їхню думку, ризик знайти небезпечний предмет найвищий: у лісі, на полі, поблизу окопів тощо. А якщо територія міста чи селища перебувала в у тимчасовій окупації (або тут велися активні бойові дії), то небезпека може чатувати фактично будь-де. Саме тому так важливо дослухатися до порад ЗСУ та ДСНС, і не повертатися до своїх домівок, доки не буде проведено розмінування. Та й потім, на жаль, ризик знайти снаряд, що не розірвався (або його небезпечні уламки), все одно буде. Тож маємо бути надзвичайно уважними.

Опитування «Бачимо небезпеку»

Зазвичай ми, дорослі,  коли знайшли невідомий та потенційно небезпечні предмети, викликаємо фахівців, які мають його знешкодити. На жаль, діти не завжди поводяться так само. Природна цікавість може спонукати їх до небезпечних вчинків. Запропонуйте школярам подумати, що можна та не можна робити у випадку виявлення підозрілих предметів. Відповідати необхідно коротко та швидко: часу на роздуми немає. Відповідає той, хто знає відповідь (або той, кому здається, що знає):

1. Чому не можна стукати по невідомому предмету чи кидати його у багаття? (Тому що майже всі вибухонебезпечні предмети чутливі до механічних дій та нагрівання, тож можуть здетонувати).
2. Хто має займатися розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів? (ДСНС, сапери, інженерні підрозділи).
3. Чи можна гуляти в парку та лісі, якщо вам достеменно відомо, що на їхній території велися бойові дії? (Лише після повідомлення ДСНС і місцевої влади про те, що на території безпечно. Та й навіть тоді потрібно бути уважними: не сходити зі стежок, ретельно обирати місце для відпочинку і тим паче – для розпалювання багаття).
4. Чи варто телефонувати до ДСНС та поліції, якщо ви знайшли підозрілий предмет, але не певні, що він дійсно небезпечний? (Так, краще зателефонувати та запобігти наслідкам, аніж потім їх ліквідовувати).
5. Чи можуть снаряди та боєприпаси виглядати на перший погляд цілком безпечно? (На жаль так. Окрім випадків, коли ворог спеціально маскує вибухівку під безпечні предмети – іграшки, смартфони, кулькові ручки тощо – маємо пам’ятати про те, що ми не знаємо, який вигляд можуть мати всі боєприпаси. Наприклад, протипіхотні міни-«метелики» – вони мають незвичну форму, а їхній корпус виготовлений із різнокольорового пласьтику).
6. Чому не можна забирати невідомий предмет собі навіть в тому випадку, коли він здається безпечним? (Тому що ми ніколи не можемо бути на 100% упевнені в тому, що це не призведе до поганих наслідків).

Зауважити: Обов’язково розкажіть дітям про появу великої кількости фейкових повідомлень, пов’язаних із розмінування. Наприклад, у квітні деякі Telegram-канали повідомили про розмінування пляжів в Одесі, що не відповідає дійсності. Тож довіряти варто лише офіційній інформації. Якщо учні просто прочитали в новинах про те, що в певній місцевості безпечно – це нічого не означає. Краще перестрахуватися та знайти відповідну інформацію на офіційних ресурсах. 

А потім перегляньте разом зі школярами пізнавальний мультфільм «Якщо ви знайшли боєприпаси – правила поведінки для дітей».

Корисні пам’ятки про небезпечні предмети

Роздайте (надішліть на електронну пошту тощо) дітям пам’ятки з правилами безпеки:

Що робити в разі виявлення незнайомих та підозрілих предметів 

1. У жодному разі не можна торкатися знахідок самим, а також не можна дозволяти це робити іншим.
2. Не можна бити по знахідці, переносити чи намагатися сховати.
3. Не намагайтеся розібрати знайдений предмет.
4. Не можна розпалювати багаття поблизу знахідки (і тим паче кидати в нього предмет). Так само не можна закопувати його в землю, кидати в річку тощо.
5. Не можна забирати знахідку в якості сувеніру додому чи приносити у громадські місця.
6. Про знайдені підозрілі предмети слід негайно повідомити дорослих (ДСНС, поліцію, вчителів, батьків тощо). Якщо поруч є відділок поліції або тероборона, то розкажіть про знахідку їм.
7. Надаємо інформацію спокійно, чітко, повільно, без зайвої метушні. Вас повинні добре зрозуміти.
8. Потрібно якнайкраще запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка, за можливості поставити застережний знак і попередити людей, аби вони не йшли в той бік.
9. Якщо ваші знайомі принесли у громадське місце чи додому небезпечний предмет, варто негайно повідомити дорослих і зателефонувати до поліції або ДСНС.

Обов’язково поясніть дітям, що невиконання цих правил може призвести до тяжких наслідків. Вони мають розуміти, що це не жарти та не ігри.

Поясніть дітям, що все, що здавалося раніше простим і звичним, наприклад, прогулянка в лісі, відпочинок на озері, пікнік або шашлики та навіть прогулянка з собакою – все це тепер небезпечно. Особливо для мешканців районів, що межують із рф. Утім, мешканцям більш віддалених районів теж не варто розслаблятися, адже ворог має установки для дистанційного мінування.

Проєкт «Герої розмінування»

Ну хто не чув про песика Патрона? До речі, зараз за рівнем популярності йому вже наступає на п’яти бельгійська вівчарка Алмаз. Якщо ви працюєте у молодгих класах, запропонуйте дітям дізнатися якомога більше про цих відомих собак та створити лепбук, присвячений їхнім історіям.

Якщо ж ви працюєте зі старшими дітьми, розкажіть їм, що, звісно, Патрон та Алмаз чудові, але не єдині чотирилапі у країні, які займаються пошуком вибухівки та розмінуванням. Запропонуйте учням спробувати знайти інформацію про інших песиків, що несуть службу в ДСНС чи ЗСУ, та допомагають в розмінуванні території. Можливо, діти захочуть зв’язатися з піротехнічним загоном ДСНС свого міста та познайомитися з кудлатими саперами особисто? А потім створити проєкт, присвячений історії песиків: скільки їм років, як вони стали саперами, як саме працюють, чому це важливо, як стали (або можуть стати) популярними тощо. І обов’язково додати фото! І, звісно, в жодному разі не забуваємо про господарів чотирилапих героїв, які і виховали їх саме такими.

Фото – ДСНС

Також можна запровадити такі активності:

1. Брейн-ринг, присвячений правилам поводження із вибухонебезпечними предметами.
2. Моделювання ситуації: запропонуйте дітям уявити, що вони знайшли підозрілий предмет. Що вони мають зробити? Нехай чітко відіграють ситуацію.
3. Інформаційний плакат. Запропонуйте учням створити інформаційні плакати, присвячені правилам поводження з вибухонебезпечними предметами. Також можна створити презентації чи буклети. Ще один варіант – створити презентацію, присвячену різним видам боєприпасів та вибухонебезпечних предметів. До кожного варто додати пояснення: в чому саме небезпека, як може виглядати, що робити у випадку виявлення тощо.

Розтяжки, міни, гранати, стрілецькі боєприпаси й артилерійські снаряди – це прихований ворог, із яким нам доведеться співіснувати впродовж багатьох років після закінчення війни. Тож маємо допомогти дітям впоратися з новою реальністю.