для успішної взаємодії з учнями і батьками
М. В. Фатєєва, І. А. Якубенко* *, Чернігівська обл.
Для успіху в житті вміння спілкуватися з людьми значно важливіше за наявність таланту.
Джон Леббок
Уміння ефективно спілкуватися — один із найголовніших чинників успіху в будь-якій сфері життя. Побудувати кар’єру, знайти друзів, улаштувати особисте життя, домогтися успіху і визнання неможливо без спілкування. Комунікативна компетентність є надійним фундаментом здорових міжособистісних стосунків і професійного успіху. Коли ми правильно і точно висловлюємо свої думки, наша позиція стає зрозумілою іншим людям. У всі часи вчителя-майстра вирізняє вміння налагоджувати педагогічне спілкування з учнями та колегами, досягати взаєморозуміння з ними та вести за собою.
ПРИВІТАННЯ
Доброго дня! Будь-яке ефективне спілкування має починатися привітанням. Не дарма кожен народ має свої традиції у привітаннях. Наприклад: (показати)
• легкий уклін зі схрещеними на грудях руками (Китай);
• легкий уклін, долоні складені перед чолом (Індія);
• легкий уклін, руки витягнуті вздовж тулуба (Японія);
• просте рукостискання і погляд в очі (країни Європи).
Кожне з цих привітань має за мету створення позитивного настрою довіри. Пропоную привітатися одним із запропонованих способів або посмішкою, даруючи її своїм сусідам праворуч і ліворуч.
Спілкування (комунікація) — процес обміну думками, почуттями, враженнями, загалом — повідомленнями.
Особистість найяскравіше розкривається у спілкуванні. «Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив», — звертався давньогрецький філософ Сократ до своїх учнів.
Педагогічне спілкування — це форма комунікативної взаємодії вчителя з учнями, їхніми батьками, колегами, у якій реалізуються наперед визначені педагогічні функції та яка спрямована на інтелектуально-особистісне зростання учнів. А вміння майстерно організувати його, урахувавши особистісні якості учнів, знання правил та вимог педагогічного спілкування — головне завдання кожного вчителя.
ВПРАВА «АКТОРСЬКІ ТЕХНІКИ»
Вимовте слова відомої пісні «Я — Лисичка, я — сестричка, не сиджу без діла…» як:
• учитель, який пояснює новий матеріал;
• людина, що повідомляє таємний план;
• людина, яка головує на важливому зібранні;
• бабуся, що розповідає маляті казку;
Ви переконалися, що елементи акторської техніки посідають важливе місце в моделі сучасного вчителя?
СТИЛІ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
Відомий педагог Віктор Кан-Калик запропонував дотримувати загальних принципів оптимізації спілкування з учнями. Так, учитель має заходити до аудиторії бадьорим, упевненим, енергійним. Демонструвати готовність до спілкування, створювати у класі необхідний емоційний настрій, проявляти гнучкість, оперативність, правильно добирати методику впливу на учнів.
До засобів педагогічного спілкування педагог поставив такі вимоги:
• до вербальних — мова має бути яскрава, образна, педагогічно доцільна;
• невербальних — міміка повинна бути енергійною, виразною;
• пантоміміка — пластичною й адекватною жестикуляції.
Учитель, залежно від обставив, обирає найзручніший спосіб організації діяльності учнів: захоплює їх власним прикладом, радиться з ними щодо розв’язання певних питань або ж просто дає завдання щось виконати. Тобто, у взаємодії вчителя з учнями важливу роль відіграє стиль педагогічного спілкування. Стиль педагогічного спілкування — це вироблена в процесі педагогічної діяльності усталена форма використання певних засобів і прийомів взаємодії з учнями.
Розрізняють такі стилі педагогічного спілкування (за В. Кан-Каликом).
Спілкування-співтворчість
Вирішальним для цього стилю є активно-позитивне ставлення до учнів, захопленість справою, що передається учням. Здебільшого за таким учителем учні «ходять по п’ятах», адже він наповнює їхнє життя радістю, почуттям гордості за власні успіхи.
Спілкування-дружба
Демонстрування вчителем такого ставлення до учнів є запорукою успішної взаємодії. Цей стиль базується на позитивному сприйнятті учнями особистості вчителя, який виявляє до них повагу та приязнь. Проте вчителеві завжди варто враховувати, що дружні взаємини в жодному разі не мають перетворитися на
панібратство.
Спілкування-дистанція
Під час такого спілкування в учителя в цілому відмічають позитивне ставлення до дітей, але організація діяльності тяжіє до авторитарності, що знижує загальний творчий рівень спільної з учнями роботи.
Спілкування-залякування
Негативний стиль педагогічного спілкування, до якого здебільшого вдаються педагоги, які не вміють організувати спільну творчу діяльність. За умов такого стилю спілкування жорстка регламентація взаємодії учасників педагогічного процесу руйнує творчу атмосферу.
Спілкування-загравання
До цього стилю зазвичай вдаються малодосвідчені вчителі під час роботи з «важкими» учнями. Щоб уникнути складних ситуацій на уроці, їм ставлять спрощені запитання та пропонують нескладні завдання, невмотивовано хвалячи їхні відповіді. ‘
Отже, стиль педагогічного спілкування, заснований на індивідуальних, психологічних особливостях вчителя, водночас відображає рівень його професіоналізму. Від багатьох труднощів, помилок та конфліктів учителя вбереже дотримання правил педагогічного спілкування.
ПРАВИЛА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
• Моделюйте спілкування не «від себе», а від учнів, їхніх запитів та потреб.
• Орієнтуйте своє педагогічне мовлення на конкретного учня, а не на абстрактну групу. Використовуйте різні види і моделі спілкування.
• Постійно враховуйте психологічній стан кожного учня і колективу в цілому.
• Намагайтеся зрозуміти настрій аудиторії та на цій основі моделюйте спілкування.
• Постійно аналізуйте свої дії та вчинки.
• Умійте слухати учнів, зважайте на їхню думку.
• Будьте ініціативними у спілкуванні.
• У процесі спілкування враховуйте стать вихованців.
• Якомога частіше усміхайтеся, що спонукає до позитивних емоцій.
• Частіше висловлюйте схвалення, заохочення.
• Ураховуйте соціально-психологічне зростання учнів.
• Ураховуйте індивідуальні особливості, темперамент та характер учнів.
• Окремо обдумайте характер спілкування із важковиховуваними учнями.
• Уникайте штампів, постійно шукайте нові форми, засоби і методи роботи. ;
• Долайте негативні установки щодо конкретного учня. –
• Уникайте абстрактної критики, оскільки це спричиняє опір.
• Уникайте конфліктних ситуацій.
• Не принижуйте гідності своїх вихованців.
• Не залишайте поза увагою «незручних » учнів.
ЯК НАЛАГОДИТИ ЕФЕКТИВНУ КОМУНІКАЦІЮ 3 БАТЬКАМИ УЧНІВ?
Однією з основних складностей у роботі вчителя є налагодження контакту з батьками учнів. Батьків до школи запрошують із різних причин – приємних і не дуже. Тому дехто з них приходить із позитивом, а хтось – заздалегідь налаштовує себе на негатив. Завдання вчителя: поспілкуватися з кожним.
На жаль, трапляються випадки, коли вчитель та батьки не можуть порозумітися, а це може спровокувати конфлікт. Діти дуже гостро сприймають емоційну напруженість, яка відчувається між дорослими, що негативно впливає на навчальний процес.
Доброзичлива атмосфера в стосунках, учителя та батьків школярів забезпечується, ефективною комунікацією. Добре, коли обидві сторони можуть висловити думку та зрозуміти позицію одне одного. Мирне та конструктивне розв’язання нагальних питань — ось до чого варто прагнути, бо суперечки негативно впливають передусім на дитину. Доброзичлива комунікація збереже нерви вчителеві.
Пропонуємо декілька лайфхаків, що допоможуть вам ефективно спілкуватися з батьками учнів, досягати спільної мети й залишатися врівноваженими та усміхненими.
1.Відкинути негативний досвід
Зрозуміло, що за роки вашого вчителювання траплялися прикрі випадки під час розв’язання складних питань із батьками деяких учнів, що наклало негативний відбиток на ваше сприйняття. Але ж це вже у минулому. Перед вам – інші батьки, тому не налаштовуйтесь заздалегідь на негативну реакцію. Зустрічайте всіх із посмішкою та позитивом. Може статися так, що саме ваш піднесений настрій допоможе уникнути конфлікту та зробити спілкування позитивним. Упередженість не потрібна ані вам, ані батькам, ані учням. Не дозволяйте управляти вашим настроєм нікому, крім вас.
2. Раціоналізувати ситуацію
Бачите, що щось пішло не так? Зіграйте на випередження! Для профілактики конфлікту слід чітко сформулювати аргументи «Я за…» та висловити «Я проти… ». Запропонуйте співрозмовникові так само висловити думки. А потім висловіть свої побажання та дізнайтеся, про очікування батьків учня від цієї зустрічі. Так ви конструктивно обговорите причину зустрічі.
3. Контролювати свою реакцію на агресію
Це неприємно, але інколи за агресивною поведінкою батька чи матері приховується страх. Вони бояться, що занедбали дитину, а отже, вони погано її виховують. Покажіть, що проблема не безнадійна, що в цілому все добре, але є моменти, над якими слід попрацювати. А виховання та навчання дитини — це не ті предмети, за які ви ставите оцінки у щоденник, тим паче батькам.
Зауважимо, що саме на емоції гніву засновані ентузіазм та цілеспрямованість. Спрямуйте її не на конфлікт із батьками учня, а на конструктивну співпрацю. Чим матуся учня роздратованіша, тим упевненіше та спокійніше має триматися вчитель. Найчастіше трапляється, що людина не погана, просто спілкується так, як її колись навчили.
4. Не забувати про кінцеву мету спілкування
Дорослі, здавалося б, виховані, знають, як поводитися серед людей, як спілкуватися з ними. Але вчителеві часто доводиться стикатися з неприйнятною поведінкою батьків, особливо, коли останні переходять на крик чи особисті образи. Це деструктивний підхід, за яким ховається спільна позитивна для всіх мета — успішне та комфортне навчання дитини. Але ж важливо почути одне одного. У цьому випадку психологи радять згадати про презумпцію прекрасності. Кожна людина хороша та приємна, доки не довела протилежне. Тобто потрібно віднайти у співрозмовникові щось позитивне, навіть якщо це чийсь дуже роздратований батько. Звісно, спершу виникає імпульс відповісти людині у тій манері, в якій до неї звертаються. Але варто затамувати подих та пригадати, що ці люди піклуються про свою дитину. І ви також.
5. Вдатися до активного слухання
Є думка, що активне слухання передбачає втручання в промову співрозмовника, щоб виявити згоду чи незгоду або просто дати зрозуміти, що ви його уважно слухаєте. Дайте батькам можливість висловитися, не перебивайте. Часто головна думка лунає в кінці промови. Тож дослухайте – й уже від неї вибудовуйте комунікацію. При цьому ставте запитання до тих тез, які помітили під час активного слухання. Фокусуйте увагу на позитивних моментах та перемістіть акцент із недоліків.
Наприклад: батько прийшов з’ясувати, чому у доньки за твір сім балів, хоча вона написала на шість сторінок. Почніть із того, що у дівчинки є власна думка стосовно запропонованої теми. Що вона єдина у класі, хто спробував аргументувати висновки. Але їй потрібно попрацювати над орфографією, звернути увагу на послідовність викладення.
Людей дратують байдужість та неувага до їхніх слів. Тому застосовуйте їхні слова для розмови. Повага до думки батьків підвищить ефективність комунікації з ними.
6. Дистанціюватися від конфлікту
Інколи емоції беруть гору, а тон бесіди підвищується — це може призвести до конфлікту. Щоб цього не сталося, уявіть, що ви переглядаєте фільм про вчительку, яка розмовляє з батьками учня про його поведінку. Уявіть, що у цій ситуації ви не дійова особа, а глядач. Це допоможе побачити ситуацію такою, як вона є. Порадьте собі з позиції спостерігача, як краще вчинити.
7. Застосувати принцип «Тут і зараз»
Впливати можна не тільки словом. Емоційний стан миттєво передається співрозмовникові. Тому відстежуйте, що саме ви відчувайте саме в цей момент. Як це може вплинути на напрям розмови? Як цей стан наблизить до компромісу з батьками учня? Як звучить ваш голос? Зверніть увагу на поставу та позу. Так може статися, що співрозмовник й сам не усвідомив, що вдався до агресії. Й лише з того, що ви змінили позу на більш закриту, а ваш голос затримтів, він дізнається, що ви відреагували. Його тривожність посилиться. А це, в свою чергу, вплине на вас. Під час ефективної комунікації учасники спокійні та врівноважені.
4. Фільтрувати критику на свою адресу
Під час розмови з батьками учня, до якого є зауваження, ви можете почути несхвальні відгуки й на свою адресу. Так. У батьків до вчителя теж можуть бути побажання та претензії. Важливо навчитися відрізняти конструктивну критику від неаргументованого негативу. Конструктивна критика завжди корисна. За неї краще подякувати та дослухатися.
Під час навчального процесу вчитель неодмінно спілкується з батьками учнів. Нехай зустрічі будуть приємними, а бесіди — плідними. А атмосфера поваги та порозуміння допоможе учням не лише успішно навчатися, а й ефективно комунікувати одне з одним та з дорослими.
Науково-методичний журнал “Педагогічна майстерня” №5(113) травень 2020 р.
