Як створити якісні умови для навчання дітей із порушенням сприйняття мовлення?
Переклад та літературна обробка Н. В. Третякової. За матеріалами https://www.thoughtco.com Сью Ватсон
У статті використано матеріали Центрів з контролю та профілактики захворювань, з вебсайту Об’єднаної федерації вчителів та Американської асоціації мови, мовлення та слуху
Разом із діагнозом «затримання мовленнєвого розвитку» або «знижена здатність до навчання» у дітей часто виявляють «порушення сприйняття мовлення». Цей термін стосується того, скільки часу потрібно дитині, щоб усвідомити інформацію з письмового тексту чи усного повідомлення або зрозуміти значення слова. Найчастіше у них є достатньо мовленнєвих навичок для розуміння, але вони потребують додаткового часу, аби усвідомити значення, тому зазвичай сприймають мовлення гірше за своїх однолітків.
Труднощі зі сприйняттям мовлення заважають дитині навчатися, адже на уроках інформація надходить до неї надто швидко, а вона просто не встигає розуміти її. Таким чином учні з порушенням сприйняття мовлення одразу ж опиняються у програшній позиції в навчанні.
Стаття допомагає з’ясувати, як допомогти дітям із затриманням опрацювання слухових сигналів.
Як окреме порушення можна виокремити розлади опрацювання слухової інформації при нормальному слухові, тобто труднощі під час опрацювання звукових сигналів, не пов’язаних із порушеннями слуху, чутливості чи інтелекту. Проблеми можуть виникати із передачею, аналізом, організацією, перетворенням, опрацюванням, зберіганням, пошуком та використанням інформації, що міститься у звукових сигналах. Таким дітям важко постійно опрацьовувати інформацію або фільтрувати, сортувати та порівнювати її. Запам’ятовування та збереження інформації, яку вони почули, також може виявитися складним завданням для учнів із затриманням опрацювання слухових сигналів. Їм необхідно докладати зусиль, щоб надати значення акустичним сигналам, які вони отримують – як мовленнєвим, так і немовленнєвим.
Як допомогти таким дітям?
- Надаючи інформацію, переконайтеся, що дитина вас слухає. Налагодьте із нею зоровий контакт.
- Повторюйте вказівки та інструкції, також пропонуйте й учням повторювати їх за вами.
- Супроводжуйте пояснення демонстрацією «фізичних» навчальних матеріалів.
- Розподіляйте завдання на частини – особливо ті, виконання яких вимагає уважного слухання.
- Надавайте учневі стільки часу на опрацювання та пригадування інформації, скільки йому потрібно.
- Якнайчастіше повторюйте сказане, наводьте приклади та підбадьорюйте дитину.
- Поясніть усім дітям, що будь-якої миті вони можуть попрохати додаткових пояснень, та забезпечте умови, у яких дитині завжди зручно буде просити допомоги.
- Говорять неквапливо, по кілька разів повторюйте інструкції та вказівки.
- Звертайтеся до набутих раніше знань дитини, встановлюючи зрозумілі зв’язки між інформацією.
- Якомога менше тисніть на дитину і водночас завжди наглядайте за нею, стежачи, щоб вона розуміла принаймні необхідний мінімум інформації. І завжди підтримуйте її.
Проте частіше труднощі зі сприйняттям звукової інформації обумовлені фізичними чинниками, тобто погіршенням слуху. Діти втрачають слух із різних причин — через генетичні фактори, хвороби, нещасні випадки, ускладнення під час вагітності та пологів, ранні дитячі захворювання, зокрема паротит чи кір.
Ознаки проблем зі слухом:
- дитина повертає вухо в напрямку звуку;
- намагається слухати лише одним вухом;
- не виконує інструкцій або вказівок;
- здається неуважною, розгубленою;
- починає говорити пізніше за інших дітей, при цьому мовлення може бути нерозбірливим.
Звісно, для точного встановлення діагнозу необхідний кваліфікований медичний огляд.
Втрата слуху може впливати на розвиток мовлення та соціальних навичок дитини. Що раніше діти зі слабким слухом починають отримувати необхідну допомогу, то ймовірніше їм вдасться розкрити весь свій потенціал. Тож звертатися до лікаря необхідно за перших ознак та підозр, що в дитини виникають проблеми зі слухом. Є висока ймовірність, що в дітей з вадами слуху з’являтимуться також труднощі з розумінням мовлення. Якщо не приділити цьому належної уваги — такі учні можуть зрештою почати відставати на заняттях. Але це можна попередити. Вчителі можуть удаватися до низки методів, щоб запобігти проблемам із навчанням у дітей із вадами слуху.
Поради для вчителів, які працюють із учнями з вадами слуху
- Використовуйте залишковий слух дитини – цілковита втрата слуху трапляється зрідка.
- Забезпечте учня необхідним обладнанням, наприклад, FM-система – радіоприймач, пов’язаний із мікрофоном, який ви можете носити під час уроку. Це дасть змогу учневі безпосередньо чути ваш голос.
- Запропонуйте учням із вадами слуху самим обрати для себе найзручніше місце в класі. Сидячи поруч із учителем, дитина зможе краще розуміти слова, спостерігаючи за мімікою та артикуляцією.
- Не будьте надто гучними. Якщо дитина користується певним приладом для слуху – ваш голос уже посилений для неї. Не кричіть!
- Наперед давайте асистентам плани уроків – це допоможе їм заздалегідь розглянути з учнем лексику, що використовуватиметься в навчанні.
- Спілкуйтеся з дитиною, а не з асистентом. Асистентові не потрібні вказівки щодо того, як поводитися з дитиною – він розуміє, що їй потрібно переказати ваші слова.
- Говоріть лише стоячи обличчям до дитини. Не розмовляйте з дітьми з вадами слуху, відвернувшись від них. Їм потрібно бачити ваше обличчя, щоб сприймати контекст та отримувати інші візуальні сигнали.
- Користуйтесь візуальними навчальними матеріалами, адже діти з вадами слуху зазвичай чудово сприймають інформацію, отриману за допомогою зору.
- Повторюйте слова, вказівки та завдання.
- Зробіть кожен свій урок орієнтованим на мовлення. Оформіть кабінет друкованими матеріалами та підпишіть усі предмети.
На щастя, своєчасна належна допомога таким дітям може значною мірою виправити затримання сприйняття мовлення. Сподіваємось, що наведені вище поради допоможуть як учителям, так і батькам таких дітей у подоланні труднощів у навчанні.
Журнал «Педагогічна майстерня» №10 (118) жовтень 2020р.
