Емоційна напруга. Тілесно-орієнтована терапія

     Тілесно-орієнтована терапія – це спосіб терапії душі, який існує стільки, скільки живе людство. Її техніки розвивалися паралельно в східному і західному напрямках, оскільки століттями в східних течіях мала місце інша культура тіла і тілесності взагалі. Тепер же різні підходи зустрічаються в сучасній психологічній тілесно-орієнтованої практиці.
Нарешті в нашій культурі стало більш прийнято звертати увагу на переживання власного тіла, і не тоді лише, коли воно хворіє. До тіла стали ставитися з більшою повагою, проте все одно часто домінанта зміщена в сторону голови, тілу залишається менше уваги. Все що відбувається з нашою психікою залишає відбиток на нашому фізичному тілі та навпаки. Тобто психіка та тіло взаємопов’язані та нероздільні та впливають один на одного.

     Тіло не бреше, розкриваючи саму суть душевних переживань. Складно і приховувати свій опір в тілі – його можна навіть зафіксувати. Можна заперечувати свою тривогу, але не можна приховати тремтіння в руках або скутість всього тіла.

     Тіло, як найбільший наш ресурс, містить всю записану в собі  інформацію. В ньому зберігається історія нашого життя про складні та емоційно-насичені ситуації, що ми пережили, проявляючись в больових відчуттях і дискомфортних м’язових затисках. Робота з тілом дає можливість потрапити в глибину, суть, в ті переживання, які можуть зберігатися як результати конфліктів у відносинах, на роботі, внутрішніх конфліктів, страхів, безсоння, емоційної напруги, яке неможливо стримати, аж до панічних атак.

     Для терапії негативних станів у тілесно-орієнтованому підході використовують різні техніки та вправи. Для будь-якої роботи з тілом первинно важливо відчути його і заземлитися та почати більш глибоку роботу з чим завгодно, чи стосується це емоційних переживань або подальшої роботи з тілом.

Тому  пропоную вам  декілька методик з тілесної терапії.

Вправа  «Заземлення».

    Досить часто ми можемо чути фразу «земля йде з під ніг», «ніг не чую під собою». Це може бути ознакою психологічної травми  та відчуття відсутності «землі під ногами» та свідчити про втрату стійкості. Людина начебто відчуває себе «повітряною кулькою», яку коливає в різні сторони вітер.

Вправа «Заземлення»

1. Встаньте рівно, зверніть увагу на стопи, вони повинні бути поставленні на ширину плечей, не дуже широко але і не поруч. Головне, щоб коліна не були перенапружені.
2. Відчуйте цю відстань між стопами, акцентуйте на них всю свою увагу: три, п’ять хвилин думайте про те, що стоїте ногами на землі, відчуваєте її ногами.
3. Запитайте себе: «На що я спираюсь? На внутрішню сторону, носок чи п’ятку? Якої температури в мене стопи? Чи однакова температура в обох стопах?».
4. Стійте та дихайте. Ця техніка прекрасно розслаблює, допомагає зосередитись на своєму тілі, зупиняє потік думок про інше…Вона дозволяє позбутися відчуття тривоги та невпевненості у собі у завтрашньому дні.

Вправа «Зняття щелепного зажиму»

     Наступна вправа на зняття щелепного зажиму. Ми дуже часто стискаємо щелепи для того,  щоб добитись чогось, винести або перенести, коли нам щось не подобається. Інколи ми настільки сильно стискаємо щелепи, що порушується кровообіг, що може призвести до захворювання ясен або зубів. Для виконання вправи можна стояти або сидити, підкласти  під щелепи руку, зробити вдих та на вдиху намагатись щелепи опустити вниз, а рука повинна перешкоджати це робити,  тобто буде виникати напруга. На видиху все повертається та щелепи розслаблюється. Якщо важко однією рукою можна підтримувати двома руками. Можна руками відчути напружені м’язи біля вух та зробити невеликий масаж. Після вправи ви відчуєте тепло у цій ділянці, вам легше буде промовляти слова, можливо навіть легше дихати. М’язи зв’язані з очима і якщо ви розслаблюєте щелепи це дуже гарно впливає на ваш зір.

Вправа «Дихання»

1. 1. Ляжте на спину.
   2. Покладіть руки на живіт.
   3. Зробіть декілька глибоких повільних вдихів та видихів.
   4. Під час вдиху натискайте руками на живіт, намагаючись опиратись силі м’язів.

         Виконуйте вправу п’ять хвилин, потім покладіть руки вздовж тіла та поспостерігайте за  вашим природним диханням. Чи стало воно більш вільним?

Вправа «Свідомий рух» 

1. 1. Ляжте на спину.
   2. Усвідомте все своє тіло від кінцівок до голови.
   3. Дихайте природно та вільно.
   4. Починайте рухатись інтуїтивно так, як вам хочеться.
   5. Усвідомте напругу в тілі, де саме ви її відчуваєте?
   6. Спробуйте знайти такий рух, щоб напружені ділянки розслабились.

Які відчуття у вас з’явилися?

Вправа  «Реінтеграція трьох потоків»

1. 1. Сядьте та заплющить очі, тримайте стопи на підлозі.
   2. Дихайте вільно, мимоволі (непроизвольно).
   3. Зверніть увагу на те, як грудна клітина під час вдиху піднімається, а під час видиху опускається.
   4. Спокійно спостерігайте наблюдайте за тим, як ваше тіло дихає без участі свідомості.
   5. Свідомість не контролює дихання, а спостерігає за ним.

Наскільки це для вас  просто чи складно?

Вправа «Право на гідність»

Запишіть не менше десяти ваших чеснот (достоїнств), які ви в собі знаходите? Періодично звертайтесь  до цього списку та доповнюйте його. Які тілесні відчуття та почуття при цьому у вас з’явилися? 

                            Психолог ЦПРПП КМР  Олена Шкурко